Пир с размахом, достойным царей,
Приготовил для Сына Правитель.
Сообщает слуга у дверей:
«Вы в числе приглашённых. Входите!»
Но, перстом у виска покрутив,
Вы бормочете: «Мы не тупицы!
Не дадим мы себя провести,
Чтоб на байку про бога купиться!
Кто видал тот небесный чертог?
Мы не дети, чтоб верить любому!
Нам не нужен ни дьявол, ни бог.
Сами справимся. Гномы – за гномов!»
И томится душа взаперти,
Изнывает без света, без хлеба.
«Не дадим мы себя провести,
Обдурить небылицей про небо!»
Ждут накрытые к пиру столы.
И плоды неземные на блюде
Ароматны, нежны и спелы –
Дар Владыки небесного людям.
Но лишь скверны сухие ломти
Вы жуёте, давясь и слабея.
«Не дадим мы себя провести!
Нам своё ближе к сердцу, роднее»
Но вода ваша – тухлый поток.
Ваше масло до капли прогоркло.
И за вялый капустный листок
Вы друг другу вцепляетесь в горло.
Пир готов и наполнен почти.
Ваше место за трапезой пусто.
Вы не дали себя провести.
Ну, так жуйте гнилую капусту!
Комментарий автора: - Вот видите, - сказал Аслан. - Они не дадут себе помочь... Я не могу вывести их наружу, потому что они слишком много думают о том, чтобы не дать себя провести. Что ж, идёмте, дети. Меня ждёт другая работа.
Лилия Гугнина,
Россия, Липецк
От жизни в грехе отвернусь я.
От жизни в грехе отвернусь я.
От жизни в грехе отвернусь я,
И сбросив груз тяжкий с души,
Я буду бежать за Иисусом,
Я буду бежать за Иисусом,
Я буду бежать за Иисусом,
Как воин в атаку бежит.
И если в пути утомлюсь я,
И если в пути утомлюсь я,
И если в пути утомлюсь я,
Средь бурь ослабею в пути,
Я буду идти за Иисусом,
Я буду идти за Иисусом,
Я буду идти за Иисусом,
Сжав зубы, упорно идти.
А если в пути оступлюсь я,
А если в пути оступлюсь я,
А если в пути оступлюсь я,
Упав, не смогу больше встать,
Я буду ползти за Иисусом,
Я буду ползти за Иисусом,
Я буду ползти за Иисусом
И милости божьей искать.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Дни без счета . - Николай Зимин Что мне весь мир с безумством зла
И поклонением иконам ,
Когда вся жизнь подчинена
Бездушным , каменным законам .
Что мир , когда средь слов любви ,
Из дел любви мы не находим .
Слова красивые к груди
Ведь , не прижмем , не приголубим ...
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
