Прощать!
Прощать!
Прощать!
Потому что все грешны
все ошибаемся
И Любить!
Любить!
Любить!
Потому что нельзя без этого, потому что любить можно только простив, а простить – любя.
Любя и понимая, что не себе обязаны своими добрыми делами, своими хорошими поступками и самою жизнью своей - не себе!
И я прощаю! Прощаю в 490-й раз, как завещал Иисус
в 1490-й раз… в 2490-й…
потому что 490 – это только образ
Он прощает нас каждый раз, когда каемся
сколько каждый из нас каялся? – не счесть!..
Прощает, даже тогда когда мы сами не подозреваем об этом.
И я прощаю!
Прощаю себя! Это первое и главное, что я должна сделать – простить себя! Потому что без этого не смогу по-настоящему простить никого. Прощаю себя, потому что меня простил Он! Простил и возлюбил!
ОН простил: как же мне не простить?!!!
Он омыл мои грехи, а я верю Ему!
Я прощаю
И прихожу к Нему! Снова! В 1000-й раз… только он знает, в какой именно…ВСТАЮ.
Снова ВСТАЮ!
Прихожу к Нему!!
Каждый раз все ближе!!!
Иисус!!!
я прихожу, по великой милости Твоей!
Не из боязни
Не из-за выгоды
Но как дочь Твоя!
Прихожу, потому что Тебя ЛЮБЛЮ!
Отец!
Свет!
Свет!!
Свет!!!
Свет любви!
Свет распахнутых объятий!!!
Теплых
Добрых
Нежных
Сильных
Отец!
Я – ТВОЯ ДОЧЬ!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
