Ты опять дома. Опять один. Опять грустишь. Вчера был праздник, были друзья и ты радовался жизни. Тебе казалось это навсегда. Но вот, наступил обычный день. Один из тысячи. Такой же, как и все. И ты понимаешь, что у тебя больше нет сил бороться. Ты больше не хочешь просыпаться утром и думать, как тебе всё надоело. Ты не хочешь идти в пустоту. Ты устал жить одним днём и верить, что так и должно быть. Ты устал повторять себе, что ты – такой как все и живёшь точно так, как они. Ты понимаешь, что тебе хочется чего – то большего. Ты хочешь знать, что тебя ждут. В тебя верят. Тебя не обманут. И любят тебя просто потому, что ты – человек. Что ты – особенный. Ты – единственный. Такого как ты больше нет. И это правда. А ты всё пытаешься спрятаться под капюшон равнодушия. Надолго ли? Твой Творец ждёт тебя. И ждёт уже давно. Он хочет снять повязку с твоих глаз и показать новый мир. Мир, который снился тебе в детстве. Мир, которого ты не ждал. А Он приготовил его специально для тебя. Просто потому что любит тебя. Любит. И ничего не требует взамен.
Аня Полонская,
г. Черкассы, Украина
Живу и учусь в Черкассах. Спасителя приняла в сердце в 1996г и сейчас следую за Ним. e-mail автора:swiff@ua.fm
Прочитано 11858 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
